Weg von dieser Welt voller Traurigkeit

Минають дні, минають ночі, пожовкле листя шелестить.. А я чекаю на свою долю, що знесилена бродить десь лісами.. Марно сльози висушили, загасити біль залишились краплини.. Ілюзія втраченого життя розбиває дзеркала душі. А поки моє люте горе, сіятиму, - нехай росте та з вітром у вихорі над полем кричить, благає душі живої. Days go by, and nights go by, Yellowed leaves rustle… And I wait for my fate that wanders, weakened, somewhere in the woods… The tears were dried in vain, only few drops are left to suppress the pain… Illusion of the lost life shatters the mirrors of a soul. and meanwhile I will sow My fierce woe – let it grow and cry with the wind in the maelstrom over the field, begging for the living soul.