Moloch -

Смерть Як марево Життя Взірець Ставала Для Долі Тінню У сні Смерть Як пустка Як тиша Як Звір У полоні Пазурі ті Впивала У Душу Смерть Як сяйво Як тінь Як лід Скраплених сліз Життя Криком Скаженим У сяйві Забутих Душ Віками Серед Світів З’їдає Я бачив Як зорі Спадали В долоні Хижого Звіра Я бачив Як сонце Вмирало Поволі Світлом крихким В обіймах Його Згасаючи за мить Затьмарюючи Розум Я бачив Як падає небо У прірву скелясту Де хижим оскалом Вмирає там час Спотворений плине Що бачив Як люди вмирали У мареві Свого життя Та з жадобою тою Вітер холодний Розносив їх Тліючий прах Бачив Як тіні сліпі Шукали На згарищі долю Кричали у небо Чому зорі бліді Згорають Як скніюча днина Чому сонце палке Не жевріє більше А гине одвіку Їх білий світ Що бачив Як тисячі літ Життя за життям Плекала Смерть Спалили Нам крила У дні Тії чорнії Як вуглі Повільно Залишили Нас тліти Земної Суєти Напитись До скону Востаннє І вперше Відчути Сивини Давні зорі Встеляють шлях Сковуючи простір Невидимих ниток Земної суєти Останній крок Розмитих кольорів Часу Хаос